Якісне проєктування – це фундамент, на якому будується вся подальша робота над виробом зі склопластику. Від того, наскільки ретельно опрацьовано креслення та 3D-модель, залежить не лише геометрична точність готової деталі, а й її міцність, довговічність, технологічність виготовлення та, зрештою, вартість.
Помилки на етапі проєктування неминуче призводять до переробок, затримок і додаткових витрат. Тому розуміння вимог до конструкторської документації – ключовий фактор успішної співпраці з виробником композитних виробів.
Що має містити технічне завдання на деталь зі склопластику
Технічне завдання (ТЗ) – це перший і найважливіший документ, який визначає всі параметри майбутнього виробу. Для деталей зі склопластику ТЗ повинно включати:
- Призначення та умови експлуатації. Які навантаження (статичні, динамічні, ударні) діятимуть на деталь, температурний діапазон, вимоги до хімічної та вологостійкості.
- Габаритні розміри та припустимі відхилення. Із зазначенням класу точності та квалітетів для відповідальних поверхонь.
- Вимоги до поверхні. Клас шорсткості, необхідність декоративного або захисного покриття, колір, фактура.
- Технологію виготовлення. Контактне формування, вакуумне інфузування, пултрузія, RTM або інший метод.
- Матеріал. Тип смоли (поліефірна, вінілефірна, епоксидна), скловолокна (мат, рогожа, тканина), схема армування, вміст наповнювача.
- Вимоги до маси. Якщо це критично для кінцевого застосування.
- Сертифікаційні вимоги. Наявність сертифікатів на матеріали та готову продукцію.
Чим детальніше ТЗ, тим менше ризиків непорозумінь на етапах проєктування та виготовлення.

Вимоги до креслень (2D)
Грамотно виконане креслення деталі зі склопластику повинно давати повне уявлення про внутрішню та зовнішню конфігурацію об’єкта.
Обов’язкові види, розміри, допуски, позначення матеріалу/товщини
Інженери-конструктори Agatha Polymer обов’язково дотримуються ряду правил, зумовлених природою склопластику. На відміну від металообробки, де панують жорсткі допуски та посадки, композитне виробництво має свої унікальні закономірності.
Двовимірне креслення має містити:
- основні проєкційні види (як мінімум три), достатні для відтворення форми;
- розрізи у місцях зміни товщини стінки композитної деталі, ребер жорсткості та посадкових поверхонь;
- номінальні розміри з допусками та посадками для всіх функціональних елементів;
- позначення товщини стінки в кожній зоні деталі, якщо вона змінюється;
- марка смоли, тип і кількість шарів скловолокна, орієнтація армування;
- технічні вимоги: маса виробу, клас шорсткості поверхні, спосіб кінцевої обробки.
Важливо пам’ятати: технологічні нахили стінок є обов’язковими для забезпечення вільного зняття готового виробу з матриці.
Вимоги до 3D-моделей
Сучасне проєктування композитних деталей неможливе без якісної тривимірної моделі. Вона є основою для:
- візуалізації та узгодження геометрії з замовником;
- підготовки моделі до виготовлення матриці (розрахунок усадки, припусків);
- генерації керуючих програм для верстатів з ЧПК;
- проведення інженерних розрахунків методом скінченних елементів (МСЕ).
Таким чином, коректно побудована 3D-модель – це ключовий елемент технологічного ланцюжка.
Формати файлів (STEP, IGES, STL, Parasolid): що приймаємо у виробництво
Для забезпечення коректної передачі геометрії без втрати даних та спотворень поверхонь, ми приймаємо твердотільні та поверхневі цифрові макети.
Який формат обрати
STEP і Parasolid найкраще підходять для передачі інженерних моделей, оскільки зберігають точну геометрію поверхонь. STL використовується переважно для 3D-друку та швидкого прототипування.
Технологічні нюанси – товщина стінки, радіуси, ухили для зняття з матриці, ребра жорсткості
Під час створення моделі необхідно враховувати особливості виробництва склопластикових деталей.
Щодо вимог до 3D-моделі для виробництва, це:
- рівномірна товщина стінки;
- достатні радіуси заокруглення;
- відсутність гострих внутрішніх кутів;
- ливарні ухили для зняття виробу з матриці;
- правильне розташування ребер жорсткості;
- можливість формування виробу без пошкодження оснастки.
Підготовка моделі до виготовлення матриці дозволяє уникнути складних доробок вже на етапі виробництва.
Типові помилки проєктування, через які доводиться переробляти
Аналіз конструкторської документації, що надходить від замовників, дозволяє виділити кілька класичних помилок, які змушують відправляти проєкти на доопрацювання:
- Відсутність або недостатність технологічних ухилів. Це призводить до того, що під час спроби дістати виріб, руйнується або сама деталь, або дорога оснастка для склопластику.
- Занадто гострі кути. У таких місцях утворюються повітряні бульбашки, виникає дефіцит смоли або оголюється армувальний матеріал, що різко знижує міцність конструкції.
- Різкі перепади товщини стінок. Нерівномірна товщина викликає внутрішні напруження під час полімеризації смоли, через що деталь викручує або коробить.
Виправлення цих помилок на етапі, коли вже виготовлена матриця, коштує дуже дорого, тому краще довірити первинний аналіз професіоналам.
Як ми працюємо з проєктами клієнтів – від отримання моделі до запуску у виробництво
Команда Agatha Polymer супроводжує проєкт на всіх етапах – від аналізу вихідних даних до запуску серійного виробництва. Фахівці виконують 3D моделювання, перевіряють відповідність конструкції технологічним вимогам, допомагають оптимізувати геометрію виробу та підготувати документацію для виробництва.
Компанія реалізує як одиничні, так і серійні проєкти для транспортної галузі, архітектури, дизайну та промисловості. Професійний інженерний супровід проєкту дозволяє скоротити терміни запуску та мінімізувати ризики під час виготовлення.
Бажаєте реалізувати індивідуальний проєкт без технічних накладок? Надсилайте свої технічні завдання вже сьогодні, щоб отримати консультацію від провідних спеціалістів!